Головна > Галерея > Конкурс > Творчий конкурс Мрійливе серце

Творчий конкурс Мрійливе серце

Конкурс

Місто:

Київ

Місце:

Україна

Дата проведення:

12.02.2023

Учасники конкурсу Великі серця в категорії Мрійливе серце

В альбомі представлені обкладинки робіт учасників для ознайомлення. Детальні фото без обробки редакції були надіслані жюрі для оцінювання.

Справжня насолода розглядати фотографії сердечок і бачити нові ідеї і творчі прийоми

Поширити:

Абальмаз Катерина

Мрійливе серце - це ніжний та закоханий набір,сережки та каблучка
Інстаграм ekaterinaabalmaz

Катерина Левченко

Моя конкурсна робота - це сет-трансформер, прикраси, які можна носити по-різному, як заманеться.
Центральна прикраса, натхненна дукачами-ягнусиками, може бути власне дукачем або брошкою.

Пара маківок - то, за бажання:

1. частина кольє, якщо розмістити їх на стрічці дукача;

2. доповнення основної прикраси, яке строрює маковий віночок над тризубом, коли закріпити їх на бантику дукача;

3. додаткові брошки. Для одного образу або для створення сімейного стилю - прикраса для дочки, сестри... Чи бутоньерка для чоловіка, сина - а чому би й ні :)

4. також ці маківки можна носити як сережки.

Останній комплімент в сеті - то маленьке серденько-значок, яке доповнить будь-яку із попередніх комбінацій.

Ці прикраси - про віру, надію, мрію. Про те, що Україна, її культура і традиції, які несемо у своїх серцях, будуть квітнути. По те, як черпаємо їх із минулого, від наших предків. І передаємо нашим нащадкам.

Маківки - то українське поле. І кров, яку проливали і проливають наші захисники і захисниці заради того, щоб наша земля і далі квітувала і родила збіжжя і квіти.

Хтось побачить на дукачі Берегиню, яка тримає руками одночасно місяць і сонце. І буде правий. Інший впізнає там Янгола - і теж не помилиться. Ще хтось - шпарину для ключа - і це теж буде правильно. Бо наші культурні коди - і є ключ, який відкриває серця України і світу, який сьогодні пізнає Україну.
Інстаграм silver_fish_lace

Плугатирьова Людмила

Сьогодні мабуть немає жодної людини, на яку б не вплинула ця клята війна, тому творчість сьогодні теж з відбитком болю, з краплиною відчаю та з присмаком надій. Своє серце я зробила з присмаком надії, бо незважаючи на всю біль і відчай, ми маємо створювати життя своїми руками тут і зараз. Є така думка, що після війни, там де все зруйновано, треба в першу чергу висаджувати квіти, бо квіти - це життя. Тому в моєму мрійливому серці прорізалась рослинка надії, яка виросте, розквітне і обов'язково дасть свої плоди. А ми переможемо, обов'язково переможемо!!!

Інстаграм lussicandle